Протокол у багатобічній дипломатії: Історії міжнародних відносин добре відома так звана багатобічна дипломатія участь держав у конференціях, нарадах, конгресах, зустрічах, переговорах, а також у сесійній роботі міжнародних організацій.

Ці напрямки активізувалися й одержали особливо помітний розвиток після другої світової війни, з утворенням ООН і її численних органів і спеціалізованих установ, а також із проведенням ряду великих переговірних і інших міжнародних форумів поза рамками ООН. Для успішної роботи кожного з них необхідне дотримання певного, досить строгого порядку, що регламентує зв'язку й контакти учасників.

Багато правил дипломатичного протоколу ООН одержали відбиття в Уставі й правилах процедури цієї організації. Забезпечення їхнього однакового застосування покладено на спеціальну протокольну службу, що входить як структурний підрозділ у канцелярію Генерального секретаря ООН. До основних функцій служби ставляться оформлення прийому до членів ООН;

Зустріч гостей і забезпечення їхнього перебування в штаб-квартирі Організації й у США (реєстрація, видача посвідчень, сприяння надання дипломатичному персоналу иммунитетов і привілеїв, посередництво між представництвами й місією США по адміністративних питаннях і ін.); вручення повноважень новим постійним представникам; підтримка порядку старшинства при розміщенні делегацій і ін. Організація й проведення міжнародних конференцій (нарад) має чимало протокольної специфіки.

Велике значення надається насамперед вибору місця форуму; приймаються в увагу міркування як політичного, так і організаційно-технічного плану (наявність необхідних приміщень і їхня оснащеність, готельні та інші зручності, клімат і ін.). Завжди враховуються міркування безпеки. Не дивно, що з обліком всіх цих факторів місцем проведення більшості міжнародних конференцій стають нейтральні Швейцарія й Австрія.

Іноді при проведенні двосторонніх зустрічей певний зміст із престижних міркувань надається равноудаленное(tm) місця зустрічі від столиць відповідних держав, щоб їхні керівники переборювали приблизно однакову відстань. У зустрічі іноземних делегацій (керівників делегацій) беруть участь представники країни-господарки, а також глава відповідного дипломатичного представництва. На місці зустрічі піднімаються державні прапори двох країн; гімни, як правило, не виконуються.