У роботі дипломата існують свої "заборонні плоди" - теми, яких не можна стосуватися або які не повинні мати в його вустах негативного звучання. Не прийнято критикувати внутрішню й зовнішню політику правительства країни перебування, її вдачі й звичаї або ж осудливо озиватися про окремих осіб.

Про таку критику завжди стає відомо й вона може бути розцінена як втручання у внутрішні справи країни перебування з усіма наслідками, що випливають, аж до оголошення відповідного дипломатичного працівника "персоною нон ґрата". Не слід критично озиватися й про правительствах третіх країн, з якими країна перебування підтримує дипломатичні відносини. Іноді думкою дипломата цікавляться представники опозиційних партій, "підкидаючи" йому критичні оцінки тих або інших мір свого правительства.

Необхідно всіляко уникати висловлень свого відношення до подібним до оцінок, не ухиляючись разом з тим від вислуховування думок свого співрозмовника, що буває часом досить корисно. Варто проявляти особливу обережність у бесідах з журналістами, оскільки при бажанні сам факт бесіди, якщо навіть у ній нічого й не повідомлялося, може бути використаний у недружніх цілях, причому з посиланням "на кола, близькі до посольства", або "на інформацію, отриману під час прийому" і т.п.