Мати такт і терпіння й при всіх умовах вислухати його до кінця; не перебивати співрозмовника, не намагатися збити його з думки, не вставляти кілких недоречних зауважень, не переводити процес слухання у власне говоріння; поставити мовця в центр уваги комунікації, що відбувається, дати йому виявити себе в мові, всіма доступними (вербальними й невербальними) коштами спілкування демонструвати зацікавленість у співрозмовнику,

Підтверджувати контакт уваги й розуміння (якщо такі, зрозуміло, мають місце); уміти вчасно оцінити мова співрозмовника, відповістити на поставлене запитання, погодитися або не погодитися, підтримати пропонований діалог, не намагаючись у той же час перехопити ініціативу й зайняти тимчасовий простір бесіди власним говорінням; якщо слухаючих більше, ніж два, не слід відповідати на питання, заданий іншому співрозмовникові, реагувати на звернену до іншого мова.

Але якщо той, до кого звернені питання або яке-небудь висловлення, не реагує, доречно ввімкнутися в процес бесіди (як би рятуючи положення) і додати їй природний хід. Як показують спостереження, особливо поширені порушення етикету з боку слухаючих. Напевно, тут воістину незамінні мудрі ради видатного діяча російської культури Д.С.Лихачова: "Для того щоб вас почули, потрібна доброта.

Правом судити потрібно користуватися обережно, дуже обачно. Тому давайте поступово звикати й до іншого слова не тільки гласність, але й демократія, "'випускання пари". А демократія норма життя, природний і постійний стан суспільства, його подих. Нам треба вчитися демократії, учитися терпимості до чужих думок, умінню вислухувати й заперечувати.